Як виправити механічну помилку в додатку 2 до податкової декларації з ПДВ, якщо помилково було вказано місяць виникнення від’ємного значення з ПДВ?

  Згідно із ст. 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до держбюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При додатному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ПКУ, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (п. 200.2 ПКУ). 

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ПКУ, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ), а у разі відсутності податкового боргу – зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ПКУ). 

Як визначено п. 200.4 ПКУ, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 ПКУ, має від'ємне значення, то: 

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до держбюджету, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України – сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; 

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з розд. IV Порядку № 678 у разі якщо в майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку. 

Тобто виправлення помилок у додатку 2, які не вплинули на показники податкової декларації, зокрема, у разі виправлення помилок в колонках 2 і 3 додатка 2 проводиться шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, до якого додається додаток 2 до податкової декларації з ПДВ з позначкою «уточнюючий». 

Виправлення помилок у додатку 2 в даному випадку проводиться способом коригування, а саме помилковий запис вказується зі знаком мінус (тобто сторнується) і наводиться правильний запис, а підсумковий рядок «Усього» прокреслюється (при поданні звітності на паперових носіях) або не заповнюється (при поданні звітності в електронному вигляді). 

Відповідно до п. 49.15 ПКУ податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм п. 48.3 і 48.4 ПКУ та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації. 

Уточнюючий розрахунок має всі формальні ознаки податкової декларації, що визначені у п. 46.1 ПКУ, а тому положення п. 49.15 ПКУ можна застосувати і до уточнюючого розрахунку. 

Якщо після отримання уточнюючих розрахунків (підтвердженням їх отримання є квитанції про отримання податкової звітності з реєстраційними номерами) податковим органом не було надіслано письмової відмови у прийнятті таких уточнюючих звітів – вони вважаються прийнятими. 

Таким чином, після подання уточнюючих розрахунків механічні помилки у номерах місяців виникнення залишків від’ємного значення буде усунуто.