Будь-яке підприємство зацікавлене в поповненні власних обігових коштів. Одним з інструментів перерозподілу тимчасово вільних коштів суб'єктів господарювання є поворотна фінансова допомога.

 Згідно з підпунктом 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Враховуючи те, що поворотна фінансова допомога (позика), отримана фізичною особою – підприємцем, яка застосовує загальну систему оподаткування, відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначений строк, протягом дії договору сума такої допомоги не включається до складу доходу суб’єкта господарювання.

Але якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі строк, то вона включається до складу доходів фізичної особи – підприємця.

Отже, поворотна фінансова допомога, отримана фізичною особою – підприємцем -  платником єдиного податку у період застосування загальної системи оподаткування й не повернута нею протягом 12 календарних місяців з дня її отримання (термін повернення припав на період застосування спрощеної системи оподаткування), включається до складу доходу й оподатковується за ставками, визначеними пунктами 293.2, 293.3 ст. 293 Податкового кодексу, за умови не перевищення обсягу доходу, визначеного п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу.

При перевищенні у податковому (звітному) періоді обсягу доходу, визначеного цим пунктом, платник єдиного податку зобов’язаний застосувати до суми перевищення ставку єдиного податку в розмірі 15% і за заявою перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої, третьої або п’ятої групи, або перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом.